“еоретична соц≥олог≥¤ ѕ.—орок≥на

“еоретична соц≥олог≥¤ ѕ.—орок≥на

‘ундаментальн≥ методолог≥чн≥ й теоретичн≥ проблеми соц≥альноњ ф≥лософ≥њ зважувалис¤ в теоретичн≥й соц≥олог≥њ видатного рос≥йського мислител¤ ѕ≥тирима —орок≥на (1889 - 1968).

” "—истем≥ соц≥олог≥њ" ѕ.—орок≥н докладно роз'¤снюЇ "основи ≥ кер≥вн≥ принципи" своЇњ теоретичноњ соц≥олог≥њ. —уть њх зводитьс¤ до наступного. ѕо-перше, соц≥олог≥¤ повинна будуватис¤ за принципом природних наук. Ќ≥ про ¤ке протиставленн¤ "наук про природу" та "наук про культуру", ¤к це було у неокант≥анц≥в ¬≥ндельбанда, –≥ккерта й ≥нших, не може бути й мови. –≥зн≥ об'Їкти вивченн¤ цих наук, але методи њхнього вивченн¤ т≥ сам≥. ѕо-друге, не дозвол¤Їтьс¤ суб'Їктивне втручанн¤ в науку з позиц≥й морального чи ≥ншого розум≥нн¤. ѕо-третЇ, соц≥олог≥¤ повинна бути "об'Їктивною дисципл≥ною", повинна вивчати реальн≥ взаЇмод≥њ людей, доступн≥ об'Їктивному вим≥ру та вивченню. ѕо-четверте, соц≥олог≥¤ не повинна створювати умогл¤дн≥, тобто не доведен≥ наукою, побудови та схеми. ¬-п'¤тих, —орок≥н виступив проти ¤кого-небудь ф≥лософського мон≥зму, тобто зведенн¤ того чи ≥ншого соц≥ального ¤вища до одного початку - матер≥альному чи духовного. «ам≥сть мон≥зму в≥н проголосив посл≥довний соц≥олог≥чний плюрал≥зм.

ќпора на реальний досв≥д ≥ науков≥ дан≥ - це вих≥дн≥ позиц≥њ соц≥олог≥чного позитив≥зму, що обірунтован≥ ќ.  онтом, Ё. ƒюркгеймом та ≥ншими представниками даного напр¤мку. ѕ. —орок≥н в≥дстоював та розвивав њх у нових ≥сторичних умовах ≥ на новому р≥вн≥ наукових знань. “еоретичну соц≥олог≥ю в≥н под≥л¤в на соц≥альну анал≥тику, соц≥альну механ≥ку ≥ соц≥альну генетику.

—оц≥альна анал≥тика вивчаЇ структуру соц≥ального ¤вища ≥ його основн≥ форми. —оц≥альна механ≥ка (чи соц≥альна ф≥з≥олог≥¤) маЇ своњм предметом процеси взаЇмод≥њ людей, ≥ншими словами, - поводженн¤ людей ≥ тих сил, ¤кими воно викликаЇтьс¤ й визначаЇтьс¤. —оц≥альна генетика вивчаЇ розвиток соц≥ального житт¤, його окремих стор≥н та ≥нститут≥в. Ќа думку ѕ. —орок≥на, усе громадське житт¤ ≥ вс≥ соц≥альн≥ процеси можуть бути розкладен≥ на взаЇмод≥њ двох чи б≥льшого числа ≥ндив≥д≥в. јле ¤кщо соц≥олог≥¤  онта спр¤мована насамперед на вивченн¤ сусп≥льства ¤к ц≥л≥сного соц≥ального орган≥зму, то предметом соц≥олог≥њ —орок≥на виступаЇ взаЇмод≥¤ двох чи б≥льше людей, що утворюють так зван≥ мал≥ групи. « такого роду елементарних взаЇмод≥й складаютьс¤, ¤к в≥н вважав, р≥зного роду соц≥альн≥ процеси. јнал≥зу цих елементарних соц≥альних взаЇмод≥й присв¤чений, по сут≥, весь перший том "—истеми соц≥олог≥њ" ѕ. —орок≥на. ¬ другому њњ том≥ досл≥джуютьс¤ "складн≥ соц≥альн≥ агрегати", тобто р≥зного роду соц≥альн≥ групи, њхн¤ структура й взаЇмод≥њ м≥ж собою.

ѕроблеми неоднор≥дност≥ сусп≥льства, його розпод≥лу на р≥зн≥ соц≥альн≥ групи знайшли своЇ в≥дображенн¤ в теор≥њ ѕ. —орок≥на про соц≥альну стратиф≥кац≥ю ≥ соц≥альну моб≥льн≥сть. ¬≥н вид≥л¤в горизонтальну та вертикальну соц≥альн≥ моб≥льност≥. √оризонтальна моб≥льн≥сть означаЇ перех≥д людини з одн≥Їњ соц≥альноњ групи в ≥ншу, що знаходитьс¤ в ц≥лому на одному р≥вн≥ соц≥альноњ стратиф≥кац≥њ, скаж≥мо, коли с≥льський житель стаЇ м≥ським, однак профес≥¤ й р≥вень доход≥в у нього залишилис¤ колишн≥ми. ¬ертикальна моб≥льн≥сть - це перех≥д людей з одного соц≥ального шару в ≥нш≥й в ≥Їрарх≥чному пор¤дку, наприклад, з нижчого за доходами шару сусп≥льства в б≥льш високий чи ж назад - ≥з вищого шару в нижчий.

¬еликого значенн¤ ѕ. —орок≥н надавав проблем≥ соц≥альноњ р≥вност≥, указував на њњ складний ≥ багатогранний характер. ≈коном≥чний зм≥ст даноњ проблеми пол¤гаЇ в наданн≥ кожн≥й людин≥ матер≥альних благ "за ступенем њњ особистоњ соц≥ально-корисноњ прац≥". ” той же час важливо, щоб стало реальн≥стю р≥вн≥сть ус≥х перед законом, у зан¤тт≥ публ≥чних посад, р≥вн≥сть в област≥ виборчого права, свобода слова, друку, союз≥в, сов≥ст≥ ≥ т.д. ¬ин¤ткове значенн¤ маЇ "б≥льш-менш р≥вном≥рний розпод≥л знань та осв≥ти", без чого неможлива егал≥тарна, тобто заснована на соц≥альн≥й р≥вност≥, система сусп≥льства.

” своњй прац≥ "—оц≥олог≥¤ революц≥њ" в≥н стверджував, що б≥льш-менш благополучний розвиток сусп≥льства п≥сл¤ революц≥њ, ¤ка руйнуЇ, настаЇ завд¤ки "поверненню до своњх ц≥нностей, минулих ≥нстинкт≥в ≥ традиц≥й, творчоњ прац≥, сп≥вроб≥тництва, взаЇмодопомоги ≥ Їднанню вс≥х його член≥в та соц≥альних груп".

” фундаментальн≥й чотиритомн≥й прац≥ "—оц≥альна й культурна динам≥ка" ѕ. —орок≥н анал≥зуЇ розвиток культур народ≥в, розробл¤Ї теор≥ю ц≥нностей. ¬≥н в≥дзначаЇ, що прот¤гом останн≥х п'¤ти стол≥ть зах≥дна культура ≥ сусп≥льство демонстрували "усю пишноту своњх творчих можливостей ≥ вписали одну ≥з самих ¤скравих стор≥нок в ≥стор≥ю св≥товоњ культури. “е ж саме можна сказати про греко-римську й ≥нш≥ велик≥ культури". ” той же час њхн≥ творч≥ сили не неск≥нченн≥. ≤ в даний час, вважаЇ ѕ. —орок≥н, зах≥дна -Ївропейська й американська "чуттЇва", тобто заснована переважно на матер≥альних ц≥нност¤х, культура знаходитьс¤ в глибок≥й криз≥. ћова йде про кризу мистецтва ≥ науки, ф≥лософ≥њ ≥ рел≥г≥њ, права ≥ морал≥, способу житт¤, шлюбу й родини, соц≥альноњ, пол≥тичноњ та економ≥чноњ сфер житт¤ сусп≥льства.

÷е криза перех≥дного пер≥оду, за ¤ким повинне п≥ти нове в≥дродженн¤ зах≥дноњ культури та сусп≥льства: чуттЇва, заснована на матер≥альних ц≥нност¤х, культура буде зам≥нена "≥деац≥ональною культурою", заснованою на ц≥нност¤х рел≥г≥њ та в≥р≥ в Ѕога. ѕод≥бна "зам≥на одн≥Їњ фундаментальноњ форми культури ≥ншою - ≥деац≥ональноњ на чуттЇву та навпаки", - хоча ≥ дуже р≥дк≥сна, але усе-таки в≥дбуваЇтьс¤. ÷ей висновок покликаний п≥дтвердити теор≥ю ≥сторичного круговороту, що розвивав ѕ. —орок≥н. ѕравда, на в≥дм≥ну в≥д Ўпенглера ≥ його прихильник≥в —орок≥н говорив не про смертну агон≥ю зах≥дного сусп≥льства ≥ не про "занепад ™вропи", а про народженн¤ в черев≥ сучасноњ кризи "новоњ великоњ ≥деац≥ональноњ культури, що в≥таЇ нове покол≥нн¤ - людей майбутнього".

¬еликого значенн¤ ѕ. —орок≥н надавав загальнолюдським ц≥нност¤м, на основ≥ ¤ких можливе сп≥вроб≥тництво народ≥в. ¬≥н виступив з ≥деЇю конвергенц≥њ, в≥дпов≥дно до ¤коњ у майбутньому кап≥тал≥стичний та комун≥стичний типи сусп≥льства з≥ллютьс¤ в де¤ке третЇ ≥нтегральне сусп≥льство, що "об'ЇднаЇ б≥льш≥сть позитивних ц≥нностей ≥ зв≥льнитьс¤ в≥д серйозних дефект≥в кожного типу".

Ёлектронный маркетинг - это маркетингова¤ де¤тельность субъектов на электронном рынке. ѕрактическа¤ реализаци¤ электронного маркетинга, обеспечивающего создание потребительской ценности товара, т.е. предоставление качественных товаров и услуг в соответствии с потребност¤ми покупател¤, осуществл¤етс¤ на базе корпоративной интегрированной информационной системы, имеющей доступ к мировым ресурсам сети »нтернет.

Ёлектронный маркетинг как элемент электронного бизнеса открывает широкие возможности в решении задач оптимизации маркетинговой де¤тельности, смеща¤ акценты в область скорости прин¤ти¤ адекватных информационным потокам решений. ќдну из главных ролей в реализации электронного маркетинга играет сеть »нтернет, ¤вл¤юща¤с¤ технологическим катализатором дл¤ смены парадигмы в экономике.