ќсновн≥ пон¤тт¤ ≥ категор≥њ соц≥олог≥њ молод≥

2. ќсновн≥ пон¤тт¤ ≥ категор≥њ соц≥олог≥њ молод≥

—оц≥олог≥¤ молод≥ Ї окремою спец≥альносоц≥олог≥чною галуззю знанн¤ ≥ у процес≥ свого ≥нституц≥онального оформленн¤ опираЇтьс¤ на сучасне розум≥нн¤ соц≥олог≥њ та њњ предмету. ” в≥дпов≥дност≥ до загальноњ соц≥ально-ф≥лософськоњ гуман≥стичноњ ор≥Їнтац≥њ в≥тчизн¤ноњ соц≥олог≥њ, потреб сучасного сусп≥льного розвитку ≥ дос¤гнутого р≥вн¤ соц≥олог≥чного знанн¤, ¤к центральне пон¤тт¤, головна соц≥олог≥чна категор≥¤ нин≥ на перший план висуваЇтьс¤ галузь суб'Їкта. —оц≥олог≥¤ сьогодн≥, на думку в≥домого рос≥йського соц≥олога ¬.ядова, розгл¤даЇтьс¤, насамперед, ¤к наука про. соц≥альн≥ сп≥льноти, механ≥зми њх становленн¤, функц≥онуванн¤ ≥ взаЇмозв'¤зку. ќдн≥Їю з таких сп≥льнот Ї молодь, об'Їктивне положенн¤ ¤коњ та њњ сусп≥льна роль вже давно переросли меж≥ попередньовживаного до нењ пон¤тт¤ Ђгрупаї, а зростаюч≥ сусп≥льн≥ вимоги до молод≥ потребують њњ розгл¤ду в першу чергу ¤к соц≥ального суб'Їкта, ¤кий знаходитьс¤ в процес≥ становленн¤ ≥ соц≥ального дозр≥ванн¤ ≥ ¤кий дедал≥ б≥льше стаЇ реальним фактором сусп≥льного поступу.

—оц≥олог≥¤ молод≥ Ч це соц≥олог≥чна дисципл≥на, ¤ка функц≥онуЇ на трьох р≥вн¤х: загальнометодолог≥чному (базуючись на визнанн≥ молод≥ ¤к окремоњ сп≥льноти та суб'Їкта сусп≥льного розвитку), спец≥альнотеоретичному та емп≥ричному, що даЇ можлив≥сть дотримуватис¤ Їдност≥ вих≥дних теоретичних пон¤ть, операц≥йних визначень конкретно-≥сго-ричного зм≥сту ≥ емп≥ричних ≥ндикатор≥в. —оц≥олог≥¤ молод≥ в науков≥й л≥тератур≥ визначаЇтьс¤ ¤к галузь соц≥олог≥њ, що досл≥джуЇ специф≥чну соц≥ально-демограф≥чну сп≥льноту, ¤ка перебуваЇ в процес≥ переходу в≥д дитинства до св≥ту дорослих ≥ переживаЇ важливий етап с≥мейноњ та позас≥мейноњ соц≥ал≥зац≥њ та адаптац≥њ, ≥нтер≥оризац≥њ норм ≥ ц≥нностей, творенн¤ соц≥альних ≥ профес≥йних оч≥кувань, соц≥альних ролей ≥ статусу. ÷ей процес знаходить про¤в у специф≥чно молод≥жних формах повед≥нки й св≥домост≥, у пон¤тт¤х молод≥жноњ субкультури, моди, музики, мови тощо. јктивна роль молод≥ у процесах соц≥ал≥зац≥њ зумовлюЇтьс¤ тим, що вона не лише коп≥юЇ устален≥ вз≥рц≥ адаптивноњ повед≥нки ≥ взаЇмод≥њ, але й здатна вносити в них новий зм≥ст в залежност≥ в≥д умов житт¤, що пост≥йно зм≥нюютьс¤. ќсновними завданн¤ми соц≥олог≥њ молод≥ вважаютьс¤:

Х досл≥дженн¤ њњ рол≥ ≥ м≥сц¤ в соц≥альному розвитку сусп≥льства;

Х вивченн¤ тенденц≥й зм≥ни њњ соц≥ального обличч¤, норм, ц≥нностей та ≥нтерес≥в;

Х анал≥з процес≥в, що в≥дбуваютьс¤ у молод≥жному середовищ≥;

Х ви¤вленн¤ ≥ прогнозуванн¤ на ц≥й основ≥ напр¤мк≥в розвитку молод≥жних проблем ≥ розробка соц≥альноњ пол≥тики стосовно р≥зних груп молод≥.

ћолодь Ч це сусп≥льна диференц≥йована соц≥ально-демограф≥чна сп≥льнота, ¤к≥й притаманн≥ специф≥чн≥ ф≥з≥олог≥чн≥, психолог≥чн≥, п≥знавальн≥, культурно-осв≥тн≥ тощо властивост≥, що характеризують њњ б≥осоц≥альне дозр≥ванн¤ ¤к зд≥йсненн¤ самовиразу њњ внутр≥шн≥х сутн≥сних сил ≥ соц≥альних ¤костей. ћолодь тому ≥ Ї специф≥чною сп≥льнотою, що њњ суттЇв≥ характеристики ≥ риси, на в≥дм≥ну в≥д представник≥в старших покол≥нь ≥ в≥кових груп, знаход¤тьс¤ в стан≥ формуванн¤ ≥ становленн¤. —утн≥стю молод≥ та про¤вом њњ головноњ соц≥альноњ ¤кост≥ Ї м≥ра дос¤гненн¤ нею соц≥альноњ суб'Їктност≥, ступ≥нь засвоЇнн¤ сусп≥льних в≥дносин та ≥но-вац≥йноњ д≥¤льност≥.

–озум≥нн¤ молод≥ ¤к субсоц≥Їтальноњ сп≥льноти, гетерогенноњ (тобто складноњ та багатовим≥рноњ) за характером, дозвол¤Ї вид≥лити в њњ склад≥ р¤д внутр≥шн≥х гомогенних (тобто досить однор≥дних) груп, що об'Їктивно займають в структур≥ сусп≥льства в≥дм≥нне положенн¤, в≥др≥зн¤ютьс¤ широтою ≥ зм≥стом сфер д≥¤льност≥, специф≥кою духовного св≥ту ≥, в≥дпов≥дно, в≥д≥грають у процес≥ розвитку сусп≥льства неоднакову роль. “акий п≥дх≥д даЇ змогу б≥льш адекватно ≥ диференц≥йовано проанал≥зувати окрем≥ контингенти молод≥ в ход≥ конкретно-соц≥олог≥чних досл≥джень.

Ќин≥ в соц≥олог≥њ молод≥ в≥дбуваЇтьс¤ науковий пошук у напр¤мку вид≥ленн¤ њњ сутн≥сних характеристик ¤к особливоњ соц≥альноњ сп≥льноти. ¬≥н може бути пл≥дним у тому випадку, ¤кщо п≥ддати науковому анал≥зу пров≥дн≥ сфери життЇд≥¤льност≥ молод≥ ≥ в кожн≥й з них вид≥лити найб≥льш характерн≥ риси. “акий п≥дх≥д значно в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д тенденц≥њ, ¤ка ≥снувала в недалекому минулому, до значного звуженн¤ рамок соц≥ального обличч¤ молод≥ њњ соц≥ально-статусними характеристиками, ¤ке випливало з в≥дпов≥дного звуженн¤ предмету соц≥олог≥њ ¤к науки про соц≥альну сферу в ц≥лому до переважно соц≥ально-структурноњ проблематики. “епер на перший план, кр≥м зазначених характеристик молод≥,

висуваютьс¤ форми њњ життЇд≥¤льност≥, спос≥б житт¤, зм≥ст сп≥льн≥сноњ та груповоњ св≥домост≥, а також д≥¤льн≥сть соц≥альних ≥нститут≥в, що покликан≥ не лише зд≥йснювати функц≥ю контролю ≥ управл≥нн¤ процесами в молод≥жному середовищ≥, але, перш за все, визначати запити, потреби, ≥нтереси молод≥ та спри¤ти створенню належних умов дл¤ њњ ефективного соц≥ального старту.

ќдною з пров≥дних у соц≥олог≥њ молод≥ виступаЇ проблема досл≥дженн¤ молод≥жноњ св≥домост≥. ѕри њњ з'¤суванн≥ сл≥д виходити з того, що св≥дом≥сть молод≥, ¤к сп≥льн≥сна, так ≥ групова, Ч це р≥зновиди масовоњ св≥домост≥, ¤к≥ вивчаютьс¤ соц≥ологами шл¤хом анал≥зу њњ основних форм (лол≥тико-правовоњ, економ≥чноњ, еколог≥чноњ, моральноњ тощо), ¤к≥ функц≥онують на когн≥тивному (або теоретико-п≥знавально-му), емоц≥йно-чуттЇвому та конативному (або повед≥нково-му) р≥вн¤х.

ќкремоњ уваги заслуговуЇ також з'¤суванн¤ такого важливого пон¤тт¤ соц≥олог≥њ молод≥, ¤к молод≥жн≥ проблеми. ¬исловлюЇтьс¤ думка, що соц≥альн≥ проблеми молод≥ Ч це не будь-¤к≥ протир≥чч¤ њњ життЇд≥¤льност≥, а лише так≥, ¤к≥ поглиблюютьс¤ ≥ св≥дчать про недостатн≥сть ≥снуючих способ≥в њх вир≥шенн¤, а значить, призвод¤ть до по¤ви дезорган≥зу-ючих процес≥в у систем≥ Ђсусп≥льство Ч молодьї. ћолод≥жн≥ проблеми под≥л¤ютьс¤ на два типи: в першому йдетьс¤ про зростаюч≥ вимоги сусп≥льства до молод≥, в другому Ч про особист≥сн≥ спод≥ванн¤ ≥ прагненн¤ молодих людей та складност≥ з њх реал≥зац≥Їю. ƒокладн≥ше про це мова п≥де у третьому питанн≥ теми..

3. —тан досл≥дженн¤ молод≥жних проблем та необх≥дн≥сть розвитку соц≥олог≥њ молод≥ в ”крањн≥

як вже зазначалось у попередн≥й частин≥ теми, в ”крањн≥ соц≥олог≥¤ молод≥ ¤к науковий напр¤мок до останнього часу ледве жевр≥ла ≥ не мала вагомого практичного значенн¤. ќднак за останн≥ часи з'¤вилась низка спец≥альних досл≥дницьких центр≥в ≥ осередк≥в вивченн¤ молод≥ та њњ проблем (¤к в межах академ≥чноњ науки, так ≥ при державних органах), що зрушило з м≥сц¤ справу наукового анал≥зу тенденц≥й у молод≥жному середовищ≥. ѕерш за все сл≥д в≥дзначити по¤ву спец≥альноњ науковоњ служби при ћ≥н≥стерств≥ ”крањни у справах молод≥ ≥ спорту, а саме ”крањнського науково-досл≥дного ≥нституту проблем молод≥, заходами ¤кого одержан≥ ц≥кав≥ соц≥олог≥чн≥ дан≥, що навод¤тьс¤ у ц≥й тем≥. ќсновн≥ напр¤мки його д≥¤льност≥ пол¤гають у:

Х проведенн≥ фундаментальних та пошукових досл≥джень проблем молодого покол≥нн¤, актуальних питань молод≥жноњ пол≥тики, молод≥жного та дит¤чого руху;

Х вивченн¤ процесу соц≥ал≥зац≥њ молод≥ в пер≥од зм≥ни сусп≥льно-економ≥чних в≥дносин;

Х досл≥дженн¤ запит≥в, ≥нтерес≥в молод≥, розвитку тенденц≥й в молод≥жному середовищ≥;

Х розробка економ≥чних, соц≥альних, орган≥зац≥йно-правових механ≥зм≥в формуванн¤ ≥ проведенн¤ державноњ молод≥жноњ пол≥тики в ”крањн≥.

 р≥м науково-досл≥дних п≥дрозд≥л≥в, у структур≥ ≥нституту створен≥ в≥дд≥ленн¤ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ прац≥вник≥в ком≥тет≥в у справах молод≥, п≥дготовки прац≥вник≥в соц≥альних служб дл¤ молод≥, веч≥рн¤ ж≥ноча г≥мназ≥¤, економ≥чна школа та школа молодого пол≥тика. ќстанн¤ за три роки свого ≥снуванн¤ п≥дготувала 536 молодих пол≥тик≥в, ¤к≥ репрезентують 17 молод≥жних та громадських орган≥зац≥й, 12 пол≥тичних парт≥й в ус≥х рег≥онах ”крањни.

” справ≥ виробленн¤ ефективноњ молод≥жноњ пол≥тики велику роль в≥д≥граЇ з'¤суванн¤ сут≥ ≥ зм≥сту процес≥в життЇвого самовизначенн¤ молодоњ людини. ÷≥ процеси под≥л¤ютьс¤ на:

Х соц≥альне,

Х пол≥тичне,

Х профес≥йне та

Х економ≥чне самовизначенн¤. —кладний комплекс проблем, пов'¤заний з цими процесами, ≥ досл≥джуЇ соц≥олог≥¤ молод≥.