ѕрактика соц≥олог≥чного досл≥дженн¤

ѕрактика соц≥олог≥чного досл≥дженн¤

ѕон¤тт¤ програми соц≥олог≥чного досл≥дженн¤

ѕрограма соц≥олог≥чного досл≥дженн¤ науковий документ методолог≥чних ≥ процедурних основ досл≥дженн¤ соц≥ального об'Їкту. ѕрограма соц≥олог≥чного досл≥дженн¤ по сут≥ ≥ Ї теор≥¤ ≥ методолог≥¤ конкретного вивченн¤, висв≥тленн¤ окремого емп≥ричного об'Їкту або ¤вища. ¬ програм≥ практично реал≥зуютьс¤ загальнотеоретичн≥ ≥ методолог≥чн≥ принципи ф≥лософ≥њ ¤к загально-соц≥олог≥чноњ теор≥њ ≥ спец≥альних теор≥й досл≥дженн¤. ¬≥дпов≥дно з призначенн¤м програма соц≥олог≥чного досл≥дженн¤ реал≥зуЇ три функц≥њ: методолог≥чну, методичну та орган≥зац≥йну.

ћетодолог≥чна функц≥¤ програми соц≥олог≥чного досл≥дженн¤ передбачаЇ визначенн¤ наукових проблем, дл¤ вир≥шенн¤ ¤ких ведетьс¤ досл≥дженн¤; формуванн¤ мети ≥ завдань досл≥дженн¤; ф≥ксуванн¤ вих≥дних у¤влень про об'Їкт; встановленн¤ сп≥вв≥дношенн¤ даного досл≥дженн¤ ≥ ран≥ше зд≥йсненого або паралельно виконуваного досл≥дженн¤ проблеми.

ћетодична функц≥¤ програми пол¤гаЇ в тому, що в програм≥ розробл¤Їтьс¤ загальний лог≥чний план досл≥дженн¤, на основ≥ ¤кого зд≥йснюЇтьс¤ цикл досл≥джень: теор≥¤ Чфакт Чтеор≥¤. ћетодика розкриваЇ шл¤хи, методи ≥ способи збиранн¤, анал≥зу ≥ опрацюванн¤ ≥нформац≥њ, даних, даЇ можлив≥сть розробити процедуру досл≥дженн¤, провести пор≥вн¤льний анал≥з одержаних результат≥в аналог≥чних досл≥джень.

ќрган≥зац≥йна функц≥¤ забезпечуЇ розробку ч≥ткоњ системи под≥лу прац≥ в досл≥дницькому колектив≥, налагодженн¤ контролю за ходом ≥ процесом досл≥дженн¤, публ≥кац≥ю по необх≥дност≥ результат≥в.

ѕрограма соц≥олог≥чного досл≥дженн¤

—труктура програми

охоплюЇ в≥дносно детальне, ч≥тке ≤ завершене формулюванн¤ мети ≥ завдань ≥ методолог≥чне обірунтуванн¤ проблеми, визначенн¤ конкретноњ мети, об'Їкту ≥ предмету досл≥джень, лог≥чний анал≥з основних пон¤ть, формулюванн¤ г≥потез ≥ завдань досл≥джень; методичного визначенн¤ сукупност≥ характеристики використаних метод≥в збиранн¤ ≥ опрацюванн¤ первинноњ соц≥олог≥чноњ ≥нформац≥њ, лог≥чноњ структури ≥нструментар≥ю дл¤ збиранн¤ ≥нформац≥њ, лог≥чних схем ≥ њх опрацюванн¤ на електронно-обчислювальних машинах. ѕрограма Ч теоретична основа зд≥йснюваних процедур досл≥дженн¤ Ч збиранн¤, опрацюванн¤ ≥ анал≥зу ≥нформац≥њ, необх≥дноњ дл¤ одержанн¤ теоретичних висновк≥в ≥ практичних рекомендац≥й. —кладений на основ≥ програми орган≥зац≥йно-техн≥чний план досл≥дженн¤ маЇ оперативний характер ≥ визначаЇ посл≥довн≥сть зд≥йсненн¤ нам≥чених процедур. ѕрограма ≥ орган≥зац≥йно-техн≥чний план досл≥дженн¤ Ч затверджуютьс¤ адм≥н≥страц≥Їю установи закладу, де ведетьс¤ досл≥дженн¤. –озд≥ли документ≥в включаютьс¤ в перспективн≥ ≥ поточн≥ плани установи закладу ≥ њх п≥дрозд≥л≥в. ƒл¤ кер≥вництва досл≥дженн¤м призначаЇтьс¤ в≥дпов≥дальна особа за весь комплекс ≥ в≥дпов≥дальн≥ науков≥ прац≥вники за своЇчасне зд≥йсненн¤ досл≥джень в≥дпов≥дно програми ≥ орган≥зац≥йно-техн≥чного плану. ¬≥дправним пунктом будь-¤кого досл≥дженн¤ виступаЇ проблемна ситуац≥¤ Ч специф≥чне становище об'Їкту соц≥олог≥чного досл≥дженн¤, об'Їкту, що характеризуЇтьс¤ суперечност¤ми м≥ж потребами пам'¤тати, що надто широкий план досл≥джень вимагаЇ значних зусиль ≥ тривалост≥. якщо не вдаЇтьс¤ в≥дразу надати формулюванню проблеми ¤сност≥ ≥ ч≥ткост≥, обмежити певними рамками саме досл≥дженн¤, то можна поетапно зд≥йснювати досл≥дженн¤ в≥дпов≥дно методиц≥ ≥ методолог≥њ.

“рапл¤Їтьс¤, що в ход≥ одного досл≥дженн¤ доводитьс¤ шукати в≥дпов≥д≥ на р¤д ≥нших проблем. ѕроте, таке можливе лише в тому випадку, коли сама програма досл≥дженн¤ спр¤мована на багатоман≥тний соц≥олог≥чний анал≥з. ¬ принцип≥ ж йти на вивченн¤ к≥лькох програм в межах одного досл≥дженн¤ недоц≥льно. ѕо-перше, ускладнюЇтьс¤ ≥нструментар≥й досл≥дженн¤, ¤кий стаЇ зайве гром≥здкий ≥ лог≥чно неч≥ткий, що може знизити ¤к≥сть з≥браноњ соц≥олог≥чноњ ≥нформац≥њ. ѕо-друге, втрачаЇтьс¤ оперативн≥сть досл≥дженн¤, що маЇ неаби¤ке значенн¤ дл¤ орган≥зац≥њ, а це веде до стар≥нн¤ соц≥олог≥чних даних, втрати њх актуальност≥, а ≥нод≥ практичного сенсу. ≤, по-третЇ, досв≥д показуЇ недоц≥льн≥сть, а ≥нод≥ це дуже важко водночас вивчати дек≥лька проблем на одному ≥ тому ж об'Їкт≥ досл≥дженн¤. ¬ сучасних умовах соц≥олог≥чними досл≥дженн¤ми охоплено практично вс≥ сторони ≥ сфери житт¤ сусп≥льства. ѕроведенн¤ соц≥олог≥чних досл≥джень визначаЇтьс¤ р≥зкою соц≥альне значимою метою. Ѕезпосередн≥м приводом до зд≥йсненн¤ соц≥олог≥чних досл≥джень Ї реально ≥снуюч≥ суперечност≥ в розвитку соц≥альноњ системи м≥ж њњ елементами ≥ окремими компонентами. ќсь так≥ суперечност≥ ≥ становл¤ть суть проблеми. ¬арто в≥др≥зн¤ти проблеми соц≥альн≥ ≥ проблеми науков≥. —оц≥альн≥ проблеми Ч це соц≥альн≥, життЇв≥ суперечност≥, що вимагають орган≥зац≥њ ц≥леспр¤мованих д≥й дл¤ њх усуненн¤. Ќауков≥ проблеми Ч це знанн¤ ≥ незнанн¤. Ќауков≥ проблеми в≥дображають суперечност≥ м≥ж знанн¤м потреб сусп≥льства ≥ його орган≥зац≥Їю в певних практичних ≥ теоретичних д≥¤х, з одного боку, ≥ незнанн¤м шл¤х≥в ≥ засоб≥в реал≥зац≥њ д≥й Ч з другого. ѕостановка науковоњ проблеми означаЇ вих≥д за меж≥ вивченого в сфер≥ того, що маЇ бути вивчено, це означаЇ, що не завжди ≥ не будь-¤ка соц≥альна проблема може бути вир≥шена в межах на¤вних знань. “ому-то вир≥шенн¤ де¤ких проблем вимагаЇ теоретичних ≥ практичних д≥й, функц≥онально спр¤мованих на одержанн¤ нового знанн¤ у форм≥ тих або ≥нших теоретичних рекомендац≥й, а в прикладних досл≥дженн¤х використовуютьс¤ стар≥ знанн¤, ¤ких нер≥дко буваЇ недостатньо. “ому-то, ¤к правило, соц≥олог≥чн≥ досл≥дженн¤ комплексн≥, що вимагають ірунтовноњ ≥ аргументованоњ програми досл≥джень.

ѕерша вимога Ч необх≥дн≥сть ч≥ткоњ,

ќсновн≥ вимоги конкретноњ, аргументованоњ програми, ≥деальноњ програми ƒосл≥дженн¤ без програми взагал≥ нагадуЇ пошук методом спроб ≥ помилок: розтрати енерг≥њ часто не виправдовують, не дають н≥ п≥знавального, н≥ взагал≥ бажаного ефекту. ¬ процес≥ досл≥дженн¤ ви¤вл¤Їтьс¤, що пон¤тт¤ Ђпокриваютьс¤ емп≥ричними данимиї, при в≥дсутност≥ г≥потез не¤сно, ¤к опрацьовувати матер≥ал: факти, дан≥, анал≥з под≥й, ¤вищ. —проби сформувати питанн¤ на стад≥њ анал≥зу даних, факт≥в веде до знев≥р'¤: матер≥ал (факти, дан≥) з≥брано неповн≥стю, в≥дб≥р не задовольнив потреби, завданн¤ досл≥дженн¤, одержан≥ в≥дпов≥д≥ не на т≥ питанн¤, що передбачались напочатку. Ќарешт≥, досл≥дники приход¤ть до висновку, що в процес≥ проведеного досл≥дженн¤ зроблено не все ≥ не так, ¤к планувалось, передбачалось, що тепер зробили б все зовс≥м ≥накше. ѕопередн≥й висновок нер≥дко виникаЇ ≥ при старанно, детально розроблен≥й програм≥. јле тут сумн≥ви ≥ нов≥ питанн¤ мають ≥нший характер Ч дос¤гненн¤ бажаних результат≥в, ефективност≥. ¬иникають обгрунтован≥ш≥ г≥потези, що вимагають спец≥альноњ, ц≥леспр¤мованоњ переробки за новою програмою. “аке незадоволенн¤ дос¤гнутими результатами Ч плоди творчого пошуку, тод≥ ¤к ран≥ше Ч факти невикористаних можливостей.

ƒруга вимога Ч ¤сн≥сть ≥ точн≥сть, детал≥зац≥¤ програми. ¬с≥ њњ позиц≥њ ≥ положенн¤ мають бути ч≥ткими, вс≥ елементи продуман≥ в≥дпов≥дно з лог≥кою досл≥дженн¤ ≥ ¤сно сформульован≥. ѕри в≥дсутност≥ ¤сно вираженоњ програми учасники досл≥дженн¤ втрачають сп≥льну мову, витрачають час на уточненн¤, вив≥рку питань, що не виникли б, будь у них сп≥льна програма.

“рет¤ вимога Ч лог≥чна посл≥довн≥сть вс≥х елемент≥в, ланок програми. Ќе можна починати виб≥р плану, не у¤вл¤ючи мети ≥ завданн¤ досл≥дженн¤. Ѕездумно намагатис¤ формулювати окрем≥ г≥потези не у¤вл¤ючи об'Їкту. ѕрограма Ч ч≥тко ≥ лог≥чно сформульован≥ мета, завданн¤, ор≥Їнтири, об'Їкти, предмети досл≥дженн¤, способи, методи досл≥дженн¤ тощо.

„етверта вимога Ч гнучк≥сть програми. «даЇтьс¤, що це суперечить лог≥чност≥, посл≥довност≥ вивченн¤ об'Їкту. ј в д≥йсност≥ гнучк≥сть програми п≥дкреслюЇ зв'¤зан≥сть вс≥х њњ ланок ≥ елемент≥в в динам≥ц≥ розвитку процесу досл≥дженн¤, зобов'¤зуЇ систематично огл¤дати вс≥ розд≥ли, а ви¤вивши окрем≥ помилки, негайно ж усувати. ѕ≥дготовка програми соц≥олог≥чного досл≥дженн¤ Ч справа не проста, вимагаЇ значних затрат часу ≥ зусиль. ѕрактика показуЇ, що розробка формулюванн¤ програми забираЇ б≥льше часу, ан≥ж сам процес њњ реал≥зац≥њ. —таранно продумана програма соц≥олог≥чного досл≥дженн¤ Ч неодм≥нна умова њњ усп≥шноњ реал≥зац≥њ, високий р≥вень науковост≥.

ѕрактичн≥ поради ѕерша. Ќе починайте розробку програми, поки не з'¤сували, в чому головна мета досл≥дженн¤, його практичний сенс.

ƒруга. ќбдумайте ≥ обговор≥ть з ≥ншими досл≥дниками: чи Ї проблема досить значима ≥ теоретично ≥ практично, щоб тратити зусилл¤ на њњ досл≥дженн¤, чи нема уже готових аналог≥в вир≥шенн¤, реал≥зац≥њ проблеми, чи не Ї вона частиною ≥ншоњ, б≥льш загальноњ. ќбдумайте, чи не буде досл≥дженн¤ теоретико-прикладним або практично-прикладним, а пот≥м вир≥ш≥ть: чи маЇте достатн≥ ресурси (знанн¤, джерела додатковоњ ≥нформац≥њ, матер≥альн≥ засоби, кошти) дл¤ проведенн¤ досл≥дженн¤. ѕодбайте в попередньому вар≥ант≥ програми, ¤к детал≥зувати досл≥дженн¤, нам≥тьте об'Їкт ≥ уточн≥ть предмет досл≥ду ≥ знову подумайте, ¤к≥ практичн≥ труднощ≥ можуть виникнути в процес≥ досл≥дженн¤, в ¤к≥й м≥р≥ доступн≥ об'Їкти досл≥ду, чи отримаЇте п≥дтримку в≥д в≥дпов≥дальних ос≥б, зац≥кавлених у вивченн≥ ≥ реал≥зац≥њ проблеми?

“рет¤. ¬ажливо ч≥тко, конкретно сформулювати мету досл≥дженн¤, на ¤ке основне питанн¤ передбачаЇтьс¤ одержати в≥дпов≥дь ≥ наск≥льки детальним маЇ бути, стосовно до обраного чи передбачуваного об'Їкту. ¬становлюютьс¤ певн≥ взаЇмозв'¤зки ≥ залежност≥, розробл¤ютьс¤ р≥зн≥ вар≥анти практичних р≥шень певних проблем.

ќстаточно визначивши, до ¤кого типу належить досл≥дженн¤, розгортайте системи проблем. ƒоц≥льно зробити еск≥зи, проекти мети, тобто завдань ≥ шл¤ху њх реал≥зац≥њ, безпосередньо або поб≥жно, або ≥ зовс≥м не зв'¤зано з основною метою досл≥дженн¤ проблеми ≥ њњ , реал≥зац≥њ. ¬ажливо скласти особливий перел≥к ≥ п≥зн≥ше вир≥шити, чи можна реал≥зувати завданн¤, зд≥йснити мету досл≥ду, користуючись ≥нформац≥Їю, потр≥бною дл¤ вир≥шенн¤, реал≥зац≥њ основного досл≥дженн¤. –екомендуЇтьс¤ скласти алгоритм питань дл¤ з'¤суванн¤ особливостей предметноњ сфери ≥ об'Їкта вивченн¤: що читати? ¤ку ≥нформац≥ю використати? з ким консультуватис¤? тощо.

„етверта. Ќе шкодуйте часу на Ђсамоосв≥туї, звертайтесь до нов≥тн≥ших в≥дкритт≥в, джерел ≥нформац≥њ, л≥тератури з предмету та ≥н. ¬ них знайдете посиланн¤ на фундаментальн≥ прац≥ ≥ досв≥д, консультуйтесь з доступними ≥ в≥домими спец≥ал≥стами. ¬изначте принциповий план досл≥дженн¤ ≥, ¤кщо це буде досл≥дженн¤ за планом, програмою (що в основному уже реал≥зовано), приступайте, починайте детал≥зац≥ю програми по фрагментах. «робить перший начерк, накидок основних структурних компонент≥в зв'¤зк≥в об'Їкту вивченн¤, вид≥ливши предмет анал≥зу в≥дпов≥дно мет≥ ≥ основним завданн¤м досл≥дженн¤. ќдночасно формулюйте основн≥ г≥потези ≥ уточнюйте зм≥стовний сенс основних пон¤ть, що стали елементами формувань г≥потез.

ѕ'¤та. ќбговор≥ть з ≥ншими досл≥дниками напр¤мки досл≥дженн¤, ще раз ≥ ще раз зверн≥тьс¤ за порадою, консультац≥Їю до спец≥ал≥ст≥в-досл≥дник≥в, до практик≥в ≥ т≥льки тод≥ починайте систематизоване опрацюванн¤ пон¤ть загальноњ концепц≥њ ≥ формулюванн¤ робочих г≥потез. ¬арто тут пам'¤тати ≥ д≥¤ти за присл≥в'¤м: с≥м раз в≥дм≥р¤й, а один раз в≥др≥ж. ќформ≥ть програму ¤к окремий документ досл≥дженн¤: це знадобитьс¤ не т≥льки в зд≥йсненн≥, реал≥зац≥њ досл≥дженн¤, але ≥ при п≥дготовц≥ п≥дсумкового зв≥ту або публ≥кац≥њ.

¬ир≥шенн¤, реал≥зац≥¤ т≥Їњ чи ≥ншоњ проблеми соц≥альноњ або науковоњ Ч завжди спр¤мовано на дос¤гненн¤ т≥Їњ або ≥ншоњ конкретноњ мети, конкретного завданн¤, визначенн¤ ефективност≥.

ћета конкретного соц≥олог≥чного досл≥дженн¤ Ч загальна його спр¤мован≥сть, проект д≥њ, що визначають характер ≥ системну упор¤дкован≥сть р≥зних акт≥в д≥й ≥ операц≥й. ћета соц≥олог≥чного досл≥дженн¤ визначаЇ переважаючу ор≥Їнтац≥ю (теоретичну або прикладну), в≥д ¤коњ залежить вс¤ лог≥ка його реал≥зац≥њ, зд≥йсненн¤. “еоретичне досл≥дженн¤ спр¤мовуЇтьс¤ на одержанн¤ нових знань про структуру, функц≥њ, законом≥рност≥ розвитку, а також розробку, складанн¤ нових методик досл≥дженн¤ ≥ на обірунтуванн¤ його процедур, конкретно соц≥олог≥чн≥ досл≥дженн¤ спр¤мовуютьс¤ на вир≥шенн¤, реал≥зац≥ю практичних завдань соц≥альноњ проблеми, побудову, складанн¤ передбачень про можливий розвиток процесу, розробку всеб≥чно, докладно аргументованих програм удосконаленн¤ об'Їкту. ѕрограма маЇ ч≥тко, ¤сно в≥дпов≥сти на питанн¤ про те, на вир≥шенн¤, реал≥зац≥ю ¤коњ проблеми ≥ на одержанн¤ ¤кого результату ор≥ЇнтуЇтьс¤ соц≥олог≥чне досл≥дженн¤, тобто ¤ка мета досл≥дженн¤.

¬изначенн¤ мети ≥ завдань соц≥олог≥чного досл≥дженн¤

¬ажлив≥шою методолог≥чною частиною програми Ї певно мета ≥ завданн¤ досл≥дженн¤. «авданн¤ соц≥олог≥чного досл≥дженн¤ Ч сукупн≥сть конкретних установок, мети, спр¤мованих на анал≥з ≥ реал≥зац≥ю проблеми. «авданн¤ досл≥дженн¤ маЇ основн≥ ≥ неосновн≥ (додатков≥) вимоги до анал≥зу проблеми. ќсновн≥ завданн¤ досл≥дженн¤ визначають пошук в≥дпов≥д≥ на його центральне основне питанн¤: ¤к≥ шл¤хи ≥ засоби вир≥шенн¤ проблеми? ћоже скластис¤, виникнути ситуац≥¤, коли висуванн¤ додаткових г≥потез вимагаЇ з'¤суванн¤ ще ¤кихось питань. ¬≥дпов≥дно ≥ висуваютьс¤ додатков≥ завданн¤. Ћог≥ка соц≥олог≥чного досл≥дженн¤ обумовлена зм≥стом проблеми. ќтже, в досл≥дженн≥, що ор≥ЇнтуЇтьс¤ на вир≥шенн¤ теоретичних наукових проблем, основними виступають теоретичн≥ завданн¤, а практичн≥ завданн¤ Ч неосновн≥; в прикладному досл≥дженн≥, навпаки, практичн≥ завданн¤ Ч основн≥, а теоретичн≥ Ч неосновн≥. ќсновн≥ завданн¤ в≥дпов≥дають мет≥ досл≥дженн¤, а неосновн≥ Ч висуваютьс¤ дл¤ п≥дготовки майбутнього досл≥дженн¤, вир≥шенн¤ методичних питань перев≥рки робочих г≥потез, не зв'¤заних з проблемою.

¬изначенн¤ об'Їкту —формулювавши проблему, визначивши мету ≤ завданн¤ досл≥дженн¤, варто вибрати ≥ обТЇкт досл≥дженн¤. ќб'Їкт соц≥олог≥чного досл≥дженн¤ Ч це ¤вище або процес. ќб'Їктом соц≥олог≥чного досл≥дженн¤ виступаЇ сфера соц≥альноњ д≥йсност≥, реал≥њ житт¤, д≥¤льн≥сть людей ≥ сам≥ люди. Ќеобх≥дно, щоб об'Їкт мав проблему, тобто об'Їкт виступаЇ нос≥Їм суперечностей. ѕроте, це визначенн¤ потребуЇ ≥ де¤ких уточнень, що в≥дображаютьс¤ у вимогах, що ставл¤тьс¤ до об'Їкту соц≥олог≥чних досл≥джень. “аких вимог три. ќб'Їкт маЇ характеризуватис¤, по-перше, ч≥ткими, визначеними ¤вищами за такими параметрами, ¤к профес≥йна (або галузева) належн≥сть, просторова обмежен≥сть (рег≥он, м≥сто, село), функц≥ональна спр¤мован≥сть (виробнича, пол≥тична та ≥н.), по-друге, визначеного часовою обмежен≥стю; по-третЇ, можливост¤ми його к≥льк≥сних вим≥р≥в.

¬иб≥р об'Їкта соц≥олог≥чного досл≥дженн¤ маЇ велике значенн¤ дл¤ його усп≥шного зд≥йсненн¤, реал≥зац≥њ. ѕравильне визначенн¤ предмета соц≥олог≥чного досл≥дженн¤ багато в чому визначаЇ результативн≥сть. ѕредметом соц≥олог≥чного досл≥дженн¤ Ї той б≥к об'Їкту, що безпосередньо належить вивчати. «вичайне питанн¤ проблеми зв'¤зано з передбаченн¤ми можливостей ви¤вити законом≥рн≥сть або основну тенденц≥ю суперечност≥. Ќеобх≥дно п≥дкреслити, що, по-перше, одному ≥ тому ж об'Їкту соц≥олог≥чного досл≥дженн¤ може в≥дпов≥дати к≥лька р≥зних предмет≥в, тобто предмет досл≥дженн¤ окреслюЇ меж≥ п≥знанн¤ об'Їкту. ѕо-друге, об'Їкт ≥ предмет соц≥олог≥чного досл≥дженн¤ можуть сп≥впадати, коли соц≥олог ставить завданн¤ п≥знати всю сукупн≥сть емп≥ричних законом≥рностей функц≥онуванн¤ ≥ розвитку конкретного соц≥ального об'Їкту. ѕо-третЇ, предмет соц≥олог≥чного досл≥дженн¤ маЇ складну структуру. ¬арто пам'¤тати, що правильний виб≥р предмету конкретного соц≥олог≥чного досл≥дженн¤ визначаЇтьс¤ ч≥ткою постановкою проблеми, формуванн¤м мети ≥ завдань досл≥дженн¤ ≥ системним анал≥зом об'Їкту. ¬изначенн¤ об'Їкту ≥ предмету, що ¤сно ≥ зрозум≥ло в теор≥њ, на практиц≥ значно важче. ѕри опрацюванн≥ ≥ розробц≥ конкретного досл≥дженн¤ на етап≥ визначенн¤ його предмету обов'¤зковою процедурою виступаЇ попередн≥й системний анал≥з. …ого мета Ч побудувати г≥потетичну \(або концептуальну) модель об'Їкта ¤к системи, розкривши весь комплекс його елемент≥в ≥ зв'¤зк≥в внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х. јнал≥з модел≥ об'Їкту даЇ можлив≥сть уточнити проблемну ситуац≥ю. ѕредмет створюЇ передумови дл¤ висуненн¤ г≥потез, вид≥ленн¤ одиниць ≥ категор≥й анал≥зу. ¬елике знанн¤ в соц≥олог≥чних досл≥дженн¤х маЇ розробка пон¤ть, тобто мови досл≥дженн¤. ≤нтерпретац≥¤ пон¤ть соц≥олог≥чного досл≥дженн¤ Ч процедура тлумаченн¤ ¤вищ, под≥й тощо, уточненн¤ сенсу сут≥ пон¤ть, що складають концептуальну схему досл≥дженн¤. Ќа основ≥ ≥нтерпретац≥њ пон¤ть п≥дтримуЇтьс¤ науковий р≥вень досл≥джень, Їдн≥сть суттЇвого зм≥сту елемент≥в ≥ процедур досл≥дженн¤, дос¤гаЇтьс¤ повн≥ше ≥нструментальне використанн¤ пон¤ть ¤к теоретичних норм анал≥зу процес≥в. ¬ соц≥олог≥чному досл≥дженн≥ Ї три основн≥ види ≥нтерпретац≥њ: теоретична, емп≥рична, операц≥йна, з допомогою ¤ких забезпечуЇтьс¤ зв'¤зок теоретичного ≥ емп≥ричного анал≥зу процес≥в, зв'¤зок теор≥њ з реальн≥стю, д≥йсн≥стю ¤вищ ≥ под≥й, з методами впливу, пошуку, реЇстрац≥њ ≥ анал≥зу емп≥ричних ознак тощо.

¬изначивши проблему, соц≥олог, насамперед, намагаЇтьс¤ з'¤сувати њњ на основ≥ на¤вних знань попереднього досв≥ду. “очн≥ше, соц≥олог намагаЇтьс¤ з'¤сувати, по¤снити старими знанн¤ми ≥ досв≥дом те, що ще повн≥стю не п≥знано. јле дл¤ повного вир≥шенн¤ проблеми ще недостатньо таких заход≥в ≥ крок≥в. “од≥ на основ≥ на¤вних знань робл¤тьс¤ де¤к≥ допущенн¤, що, на його думку, повн≥стю охоплюють ≥ по¤снюють ¤вища, тобто формують г≥потезу. √≥потеза в соц≥олог≥чному досл≥дженн≥ Ч наукове передбаченн¤ структури соц≥альних об'Їкт≥в, характеру ≥ сут≥ зв'¤зк≥в м≥ж соц≥альними ¤вищами. ќсновна функц≥¤ г≥потези пол¤гаЇ в одержан≥ нових наукових висловлювань, що удосконалюють або збагачують на¤вн≥ знанн¤. ¬≥др≥зн¤Їтьс¤ наукова г≥потеза тим, що нов≥ висловлюванн¤ можна назвати науковими г≥потезами в тому випадку, ¤кщо вони, по-перше, становл¤ть науковий висновок з доведених положень (наприклад, закон≥в статистики або практично одержаних даних спостережень та ≥н.), по-друге, становл¤ть висловлюванн¤, одержанн≥ шл¤хом наукових висновк≥в з метою по¤сненн¤ в≥дпов≥дного ¤вища; по-третЇ, абстрагован≥ на емп≥ричних даних ≥ п≥дтверджен≥ практикою або в≥дпов≥дною теор≥Їю. Ќаукова г≥потеза, ≥ в тому њњ сила, може бути сформульована т≥льки в результат≥ попереднього анал≥зу об'Їкту.

–оль г≥потези в соц≥олог≥њ, ¤к ≥ в будь-¤кому науковому досл≥дженн≥, надзвичайно велика. —оц≥ологи часто повторюють висл≥в ƒмитра ћенделЇЇва: краще триматис¤ такоњ г≥потези, що з часом ви¤витьс¤ хибною, нев≥рною, ан≥ж н≥¤коњ. –оль г≥потези пол¤гаЇ, по-перше, в тому, що досв≥д науки, сусп≥льноњ практики, досв≥д досл≥дника (включаючи ≥нтуњц≥ю) служить своЇр≥дним Ђспусковим механ≥змомї дл¤ переходу до важливих емп≥ричних процедур, покликаних остаточно дати нов≥ знанн¤ про об'Їкт. ¬≥домий соц≥олог ћакс –оберт  оен ¤кось жартома п≥дм≥тив: г≥потези виникають у людей, ¤к≥ думають. ¬ сучасних умовах процес постановки г≥потез не вдалось формал≥зувати та й важко пов≥рити у вир≥шенн¤ такого завданн¤. ќпираючись на досв≥д/ великоњ к≥лькост≥ проведених соц≥олог≥чних та ≥нших наукових досл≥джень, можна назвати де¤к≥ джерела г≥потез. ѕо-друге, звичайна св≥дом≥сть, ¤ка формуЇтьс¤ в процес≥ повс¤кденного житт¤ людей ≥ включаЇ знанн¤ ≥ навики, що складаютьс¤ в процес≥ трудовоњ д≥¤льност≥, звичањ, безпосередньо життЇв≥ моральн≥ норми та ≥н. ≤нод≥ виникаЇ питанн¤: чи варто вести досл≥дженн¤, ¤кщо твердженн¤ г≥потези ≥ без того в≥доме? “ак, варто, тому що звичайна св≥дом≥сть не може дати обірунтованоњ в≥дпов≥д≥ на багато питань. ≤ншим джерелом побудови г≥потез може виступати аналог≥¤. ћетод давно в≥домий в науц≥. —уть методу аналог≥њ пол¤гаЇ в тому, що одержан≥ знанн¤ при досл≥дженн≥ ¤когось об'Їкту застосовуютьс¤ на ≥нший, менш вивчений, менш доступний. Ќеобх≥дно пам'¤тати, що висновки, одержан≥ за аналог≥Їю, найчаст≥ше правдопод≥бн≥.

¬ сучасн≥й соц≥олог≥чн≥й теор≥њ сформульован≥ основн≥ нормативи процедур висуненн¤, обірунтуванн¤ ≥ перев≥рки соц≥олог≥чних досл≥джень ≥ г≥потез. ѕо-перше, в≥дпов≥дно висх≥дним, початковим методолог≥чним принципам ф≥лософ≥њ ≥ соц≥олог≥њ, в≥дпов≥дн≥ науков≥ положенн¤, висновки, ≥стинн≥сть ¤ких п≥дтверджуЇтьс¤ науково установленими фактами. ” випадку висуненн¤ г≥потези, що спростовуЇ, уточнюЇ сформульован≥ теоретичн≥ положенн¤, необх≥дна експериментальна перев≥рка г≥потези ≥ встановленн¤ њњ лог≥чних зв'¤зк≥в з спростованими положенн¤ми; по-друге, обов'¤зков≥сть теоретичноњ ≥нтерпретац≥њ пон¤ть, що становл¤ть г≥потезу. √≥потеза перев≥р¤Їтьс¤ вс≥ма засобами ≥ методами досл≥джень з метою встановленн¤ ≥стинност≥. ‘ормулюванн¤ г≥потез маЇ передбачати спос≥б ≥ метод њњ перев≥рки, внутр≥шню несперечлив≥сть ≥ лог≥чну обірунтован≥сть г≥потези, њњ побудова маЇ в≥дпов≥дати лог≥чним правилам; по-третЇ, емп≥рична обірунтован≥сть, обов'¤зков≥сть емп≥ричноњ ≥ операц≥йноњ ≥нтерпретац≥њ г≥потез. Ќа етап≥ висуненн¤ г≥потез досл≥дник зд≥йснюЇ: зб≥р вих≥дних даних, теоретичних ≥ емп≥ричних в≥домостей про об'Їкт, проблеми досл≥дженн¤ дл¤ висуненн¤ г≥потез: висуненн¤ висх≥дних передбачень характеру зв'¤зк≥в об'Їкту, фактор≥в проблемноњ ситуац≥њ, способах реал≥зац≥њ проблем, завдань на основ≥ принципових теоретичних положень, ≥нтуњтивних передбачень; по-четверте, уточненн¤ зм≥сту передбачуваних засоб≥в теоретичноњ ≥ емп≥ричноњ ≥нтерпретац≥њ пон¤ть, що становл¤ть передбаченн¤; уточненн¤ лог≥чноњ форми передбачень, сп≥вв≥дношенн¤ обс¤гу ≥ зм≥сту пон¤ть, що становл¤ть передбаченн¤.

Ќа етап≥ обірунтуванн¤ г≥потез зд≥йснюЇтьс¤:

класиф≥кац≥¤ висунутих передбачень, встановленн¤ лог≥чного зв'¤зку м≥ж окремими передбаченн¤ми, вид≥ленн¤ найб≥льш загальних передбачень, що характеризують ≥снуванн¤ ≥ значим≥ аспекти проблеми, способи реал≥зац≥њ основних завдань досл≥дженн¤;

вид≥ленн¤ основноњ г≥потези. ”точненн¤ теоретичного зм≥сту основноњ г≥потези засобами теоретичноњ ≥нтерпретац≥њ; уточненн¤ зв'¤зк≥в основноњ г≥потези з ≥ншими висунутими передбаченн¤ми,

виведенн¤ насл≥дк≥в з основноњ г≥потези, що в≥дображають аспекти основноњ г≥потези ≥ п≥ддаютьс¤ емп≥ричн≥й ≥нтерпретац≥њ. “еоретичне обгрунтуванн¤ г≥потез-насл≥дк≥в. ¬исуненн¤ альтернативних передбачень щодо г≥потез-насл≥дк≥в.

встановленн¤ критер≥њв ≥ показник≥в емп≥ричноњ ≥ теоретичноњ г≥потез. ≈тап перев≥рки г≥потез включаЇ одержанн¤ фактичних даних, розрахунок показник≥в, що характеризують в≥дображен≥ в г≥потез≥ зв'¤зки, њх тлумаченн¤, експериментальну перев≥рку г≥потез; прийн¤тт¤ або в≥дхиленн¤ емп≥ричних г≥потез в≥дпов≥дно до встановлених критер≥њв, анал≥з поб≥чних даних, факт≥в тощо.